Україна готова очолити криптопростір Східної Європи

​Український уряд зацікавлений в тому, щоб зробити серйозні кроки в напрямку віртуальних валют, щоб зробити країну лідером з використання криптовалюти в Східній Європі.

Виходячи з дослідження, опубліковане в Chainalysis цієї осені, Україна вважається світовим лідером в рейтингу Global Crypto Adoption Index 2020. Але, на жаль, криптовалюта так і залишається слабкою зоною в економіці. У 2014 році влада намагалася ввести зміни на законодавчому рівні по криптовалюті, що перетворило б країну в конкурентоспроможну юрисдикцію для ведення бізнесу, пов'язаного з криптовалютою, але зміни не увінчалися успіхом. Однак, кілька місяців тому вийшов новий законопроект про цифрові активи, здатний узаконити сектор, який має всі шанси стати успішним.

НБУ представив фінансову стратегію, яка зобов'язана легалізувати діяльність з використанням криптовалюти. Згідно з документом, до 2025 року кріптоактіви повністю увійдуть в законодавче поле, а також буде створена прозора інфраструктура, що дозволяє їм працювати на ринку.

Перші кроки на цьому шляху були зроблені в кінці 2019 року. З тих пір народні депутати прийняли закон про впровадження стандартів Цільової групи з фінансових заходів по боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Крім іншого, стандарти містять поняття цифрових активів.

Нові кроки до легалізації криптовалюти

У новому законопроекті викладається чіткий і надійний план дій, а також хто буде цим займатися. Основним регулятором вибрано державне міністерство цифрової трансформації, яке буде контролювати і відслідковувати будь-яку діяльність з використанням криптоактивів. Що відносно відстеження підозрілих кріптовалютних транзакцій, департамент уже погодився співпрацювати з аналітичною компанією по блокчейну Crystal Blockchain BV, розробленої Bitfury Group.

Творці документа проконсультувалися з усіх галузей використання цифрових активів. Новий законопроект описує всі права та вимоги, пов'язані з власниками цифрових активів, включаючи біржі, гаманці з декількома підписами та будь-яку організацію, яка зараз працює та розвивається в криптосфері.

Цифрові активи описуються як нематеріальний актив і не розглядаються в якості платіжного засобу. Це свого роду доручення на майно, з якої може бути проведена будь-яка операція, крім платіжної.

Зараз впровадження криптовалюти в Україні зростає досить швидко, особливо в інфраструктурах децентралізованих фінансів і децентралізованих автономних організацій, і тому дуже важливо, щоб нове законодавство виділяло різницю між цими двома поняттями. Цікаво, що з'являється можливість регулювання роботи децентралізованих автономних організацій.

Варто також врахувати, що, якщо нові українські правила не охоплюють функції DAO, право голосу, що надається користувачам, які приймають рішення в рамках децентралізованих автономних організацій, може вважатися незаконним. Це показує важливість того, чому такі процеси, як голосування по управлінню протоколом, повинні бути встановлені в законі.

Віртуальні активи - нова можливість для українського ринку капіталу

Завдяки тому, що тепер існує чітко визначена концепція захищеного цифрового активу, автори законопроекту зацікавлені в розвитку токенізованних екосистем. Сюди можна так само відносити і токенізування цінних паперів, що знаходяться під юрисдикцією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - державного агентства, яке також буде мати повноваження регулювати операції з цифровими активами.

Так як Україна активно займається випуском державних облігацій, багато цікавих проектів буде пов'язано з облігаціями. Тому велика кількість брокерів і банків продають їх своїм клієнтам в якості альтернативи депозитам - головному інвестиційному інструменту, доступному для українців.

Враховуючи, що НБУ зберігає цінні папери для державних облігацій, цей орган також братиме участь в законодавчому процесі, якщо ці облігації будуть токенізовані. Така співпраця дозволить створювати інфраструктурні проекти, тим самим оживляючи ринок цінних паперів і роблячи його більш прозорим і доступним для фізичних осіб.

Що ж буде далі?

Цей законопроект є важливим кроком до того, щоб Україна стала конкурентоспроможною країною для криптобізнесу і створила сприятливе середовище для розвитку внутрішнього ринку. Завдяки новим законодавчим умовам юридичні особи, діяльність яких зосереджена на цифрових активах, тепер зможуть відкривати банківські рахунки і вільно працювати, обмінюючи та/ або випускаючи цифрові активи.

НБУ також прогнозує, як будуть розвиватися національні інфраструктурні проекти. Наприклад, що до 2025 року регулятор випустить електронну гривню - цифрову валюту центрального банку. Ця ідея вже включена в законопроект «Про платіжні послуги», і на відміну від сьогоднішніх цифрових активів CBDC буде вважатися законним платіжним засобом.